Що таке логопедія ?

     Логопедія -- наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.

     У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.

     Психологічна природа мовлення розкрита в дослідженнях Л.Виготського, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, Т.Ушакової та інших.

     Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.

     У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.

     У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.

     У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.

     Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.

     Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.

       Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних ( логопедичних ) прийомів.

Завдання логопеда в дошкільному навчальному закладі:

 

   1.Створення єдиного корекційно-навчального простору.

   2.Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює

     мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

   3.Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

   4.Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції

     мовленнєвих порушень.

Закріплення вимови звуків С.З
Закріплення вимови звука.docx
Microsoft Word документ 14.5 KB

      Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.

     Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.

     ФФНМ -- фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;

     НЗНМ -- нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;

     ЗНМ --  загальний недорозвиток мовлення.

     Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь -- рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.

     Нормативна наповненість логопедичної групи з важкими вадами мовлення -- по 10 дітей,

з ФФНМ -- по 12 дітей.

 

     Корекційна робота з формування фонетичної сторони мовлення передбачає такі етапи:

1. Підготовчий

2. Постановка відсутніх звуків

3. Автоматизація поставлених звуків, введення їх в самостійне мовлення

4. Диференціації звуків

      Професор Р.Лєвіна в рамках психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень виділила групу дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФН). До цієї категорії належать діти з нормальним фізичним слухом і інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливий - фонематичний слух.

      Фонематичний слух і фонематичне сприймання - це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови. ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ є частиною фізіологічного слуху, спрямований на співвіднесення і зіставлення звуків, які дитина чує з їх еталонами. Поняття "фонематичний слух" слід відрізняти від поняття "фонематичне сприймання". ФОНЕМАТИЧНЕ СПРИЙМАННЯ - це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова. Саме фонематичне сприймання допомагає відповісти на запитання: Скільки складів у слові сом? Скільки в ньому звуків? Який приголосний звук стоїть у кінці слова?

      Правильний розвиток фонематичного слуху і фонематичного сприймання покладено в основу безпомилкового засвоєння письма і читання в процесі шкільного навчання.

 

Вікові особливості розвитку мовлення дошкільників

     Мовленнєву компетенцію потрібно формувати в дітей вже з раннього віку. Задля цього потрібно лише дібрати адекватні методи і прийоми розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови. Зміст і прийоми роботи з дітьми значно залежать від їхніх вікових особливостей.

     Так, для розвитку мовлення дітей 3-го року життя важливо використовувати різні режимно-побутові процеси, під час яких дорослий, спілкуючись з малюком, має:

- вправляти їх в називанні предметів, їхніх якостей, дій - кулька котиться, паперовий пароплав;

- учити дитину супроводжувати свої дії мовленням - "Вдягаю сорочку", "Мию руки";

- формувати в дитини здатність звертатися до дорослих і однолітків із проханням чи пропозиціями - "Дай, будь ласка, ведмежа", "Давай гратися машинками".

     Мовленнєві завдання у роботі з дітьми 4-го року життя значно ускладнюються.Тому в процесі ігор, спостережень, бесід слід не лише збагачувати й активізувати словниковий запас дитини, а й учити правильно узгоджувати слова в реченні.Поряд з цим слід працювати над формуванням звукової культури мовлення, вправляти дитину у правильній звуковимові.

     На 5-му році життя основну увагу  необхідно приділяти  розвитку діалогічного й монологічного мовлення, формуванню навичок культури мовлення.

     Дітей 6-го року життя слід навчати граматично правильного, чіткого, виразного мовлення. Дорослі мають звертати особливу увагу на помилки в мовленні дитини під час повсякденного спілкування. Для вироблення правильного темпу мовлення, закріплення вміння керувати силою голосу вивчають з дітьми скоромовки, чистомовки, лічилки тощо.

     Варто всіляко заохочувати мовленнєві успіхи дитини, адже це надає їй упевненості в своїх силах, активізує комунікативну діяльність, а отже, створює сприятливі умови для успішної підготовки до шкільного навчання.

Закріплення звуків Ч.Ш,Щ,ЦЛ
Закріплення вимови звуків Ч.Ш.Щ..Л,Ц.doc
Microsoft Word документ 17.8 KB
Кожна дитина поступово опановує фонетичн
Microsoft Word документ 30.5 KB
Моторика і мова
Консультація
Моторика і мова.docx
Microsoft Word документ 14.6 KB
Вправи релакс для дітей.docx
Microsoft Word документ 14.4 KB
картка розв дитини.rtf
Текстовый документ 314.1 KB
Комплекс гімнастики для свистячих звуків
Microsoft Word документ 19.5 KB
Комплекс вправ для шиплячих звуків.docx
Microsoft Word документ 20.2 KB

Вправи на розвиток мовного дихання.

 

 «Дмухання на папірці». Тоненький папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.

 «Перекочування вати». Перекочувати силою видихуваного повітря ватної кульки по поверхні столу.

 «Гасіння свічки». Гасити свічку на відстані.

«Надування бульбашок». Дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворилися бульбашки.

 «Дмухання на кораблики». Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.

 «Дми на метелика». Дорослий виготовляє паперового метелика, прив’язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.

«На гойдалці». На горизонтальній нитці  прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок.  Дитина силою видихуваного повітря розгойдує їх.

«Надуй кульку». Надування кульок,  дитячих  гумових  іграшок.

«Прокоти олівець». Прокочуваня олівців силою видихуваного повітря по поверхні столу.

      Можна також запропонувати здування кульбаби на прогулянці, навчити грати  на губній гармошці  тощо.

       У 3-4 роки тривалість видиху повинна забезпечувати вимову фрази із 2-3 слів («один, два, три»), у 5-6 років – із 3-5 слів («один, два, три, чотири, п’ять»).Тривалість між видихом і новим вдохом має дорівнювати фразі  «достатньо, ще раз». Ще до школи діти повинні навчитися правильно користуватися мовним диханням в активній мові.

Консультація для батьків

 

Мова ваших дітей

 

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її   мовлення , належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся.

       Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне невиправлення  мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

       Наше  мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі вади види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

         Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Взяли участь у конкурсі "Найкраща ялинкова прикраса" від видавництва Жирафа-Рафа