Особливості формування харчової поведінки дітей


      У дошкільних навчальних закладах загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в харчових речовинах та енергії приблизно на 75-80%. Саме тому, під час організації харчування в дошкільних навчальних закладах важливо не лише нагодувати дитину, щоб вона не залишилася голодною, а й докласти зусиль до того, щоб сформувати в неї раціональну харчову поведінку як невід"ємну частину здорового способу життя.

      Харчування -- це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес. З огляду на це, просвітницька робота педагогічних працівників з унормування харчової поведінки має охоплювати як дошкільників, так і їхніх батьків.

      Харчова поведінка -- це ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах, а також індивідуальні для кожної людини установки, форми поведінки, звички та емоції, що супроводжують процес харчування.

 

      Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров"я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та паталогічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.

      З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють:

- надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;

- дефіцит мікронутрієнтів у раціоні харчування;

- недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.

      Так, якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо.

     Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:

- харчова поведінка батьків;

- приклад авторитетних людей;

- наочне навчання та моделювання;

- реклама продуктів харчування.

      Найбільш впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування.

      Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії. Тож оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

     Важливо правильно обирати ілюстративний матеріал та засоби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплікаційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушити її впливом негативних персонажів чи маркетингових навіювань.

     Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп"ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До тогож перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини - збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з"їдає.

      Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, та ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо. Дитяче харчування в дошкільному закладі відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подальшого формування харчової поведінки. Якщо вдома прийнято сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина частіше надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.

      Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає "заборонені" продукти, рідко - дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд.Тому коли необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один із способів це зробити - створити ситуацію їх штучного дефіциту.

      Культура харчування - наявність і застосування знань з фізіології травлення, режиму та раціону харчування, кількості та якості їжі, питного режиму, способів приготування, вживання, умов зберігання, правил поєднання, особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини тощо.

Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:

* анемія

* атеросклероз

* хвороби органів травлення

* хвороби щитовидної залози

* гіпертонічна хвороба

* надлишкова маса тіла та ожиріння

* карієс

* кишкові інфекції

* інвазії та харчові отруєння

* кишковий дисбактеріоз

* метаболічний синдром

* злоякісні новоутворення

* подагра

* остеопороз

* цукровий діабет

 

пирамида еды.jpeg.jpg
JPG Image 11.3 KB
Вікові прояви соціальної компетентності
Microsoft Word Document 15.2 KB
відмова від їжі.docx
Microsoft Word Document 36.4 KB
щоб був кращий апетит.docx
Microsoft Word Document 48.7 KB
харчова поведінка дитини.docx
Microsoft Word Document 149.0 KB
вимоги до висоти стільців.rtf
Text Document 12.4 KB
вимоги до темп.повітря в ДНЗ.rtf
Text Document 9.1 KB
інст.для медсестри.rtf
Text Document 239.2 KB
Облік продуктів харчування в ДНЗ.docx
Microsoft Word Document 13.2 KB
полож.про медкаб в днз.rtf
Text Document 132.0 KB
полож.про ізолятор в днз.rtf
Text Document 85.1 KB

Індивідуальна картка розвитку дитини

1. Група 

2. Дата народження дитини 

3. Дата створення картки   .  .    ; дата передавання картки до ЗНЗ   .  .    

4. Характер адаптації дитини до умов ДНЗ  

5. Дата вступу до ДНЗ   .  .    

6. Вага при вступі , вага при переведенні на режим групи 

7. Сон   год.; годування   год.

8. Характер спілкування з дорослими 

9. Лагідна форма імені дитини, яку використовують батьки 

10. Шкідливі звички 

11. Улюблені іграшки 

12. Сформованість культурно-гігієнічних навичок 

13. Індивідуальні особливості дитини 

14. Рекомендації медичної сестри (лікаря) 

15. Рекомендації практичного психолога 

16. Ступінь адаптації 

17. Дата переходу на загальний режим   .  .    

18. Стан здоров’я: